Очі суспільства

Кожного дня у новинах ми чуємо про крадіжки, вбивства, інші злочини, алкоголізм, наркоманію. Журналістів часто засуджують за те, що вони працюють лише заради сенсації. Кажуть, що на каналах забагато негативу.

Але звідки ж тоді люди дізнаються правду, якщо її не будуть висвітлювати? Якщо постійно будуть говорити лише про хороші події, то в громадян створиться враження, що в державі панує утопія. Усі будуть думати, що все добре : країна розвивається, люди збагачуються, нічого поганого не трапляється. Хоча це не так.

Лише тоді, коли люди будуть чути і читати про проблеми, які існують в країні, тоді вони будуть задумуватись над ними. Якщо ж їх позбавити цього, то наша нація буде сліпою.

"Журналісти - це очі суспільства, яке спить," - пише Ліна Костенко. Лише ці очі здатні пробудити суспільство. Люди повинні реагувати на новини, а цю реакцію повинні викликати ми. Адже справжній журналіст - це не просто людина, котра повідомляє про якісь події і бере інтерв`ю. А це особа, яка своїми словами здатна розбурхати почуття людини, пробудити її свідомість.

Ми здатні змінити ситуацію в країні. Ми можемо боротися за свободу слова і відкритість інформації. Ми - ті, на кого надіється багато людей. Вони хочуть вірити нашим словам. І нам потрібно робити все для того, щоб виправдати їхнє довір`я.

Потрібно донести інформацію будь-якою ціною, висвітлювати правду, чого б нам це не коштувало. Не можна дозволяти себе залякати. Журналістика - це професія на мінному полі. І ми стоїмо попереду всіх, захищаємо собою.

Дуже багато поганого говорять про журналістику. Люди забувають, що якби не журналісти, то вони б були сліпими кошенятами, яких легко втопити.

Якби мене запитали, чому я обрала саме цю професію, то я б відповіла :"Я хочу будити людей."