Головною метою нашої Революції було бажання вступити
до Євросоюзу. Проте зараз все частіше можна побачити, як нас
"зливають". На початку бойових суперечок представники інших країн
гучно виголошували те, як вони "підтримують нас", "співчувають
нам", "занепокоєні ситуацією в Україні", "закликають Росію
припинити бойові дії" і багато іншого. А де ж дії? Чи у демократичних європейських країнах
вміють лише говорити? Де була реальна підтримка? Та й де вона зараз? Усі
бояться. Європі не дуже вигідно конкурувати з Росією. Через санкції, які вони
ввели, економіка європейських країн також почала дестабілізуватись, тому багато
з них відмінили. А ще більше вони бояться війни з Росією. Хай краще постраждає
Грузія, Південна Осетія, Абхазія чи Україна, а вони просто "вмиють
руки".
Росіяни, які входять до складу комісії ОБСЄ здавали
позиції українських військових в зоні АТО, після чого "Інформаційний
спротив" відмовився від співпраці з ними. Тому про яку підтримку може йти
мова?! Як взагалі могли відправити зацікавлену сторону слідкувати за подіями
"країни-ворога"? Ось вам і наслідки Майдану.
Наші громадяни надіялись і щиро вірили у те, що
Революція змінить думку інших країн, приверне увагу до наших проблем. Тепер
увесь світ знає про ситуацію в Україні. Пройшов майже рік від початку Майдану,
а Крим уже не наш і схід по трохи захоплюють. . Зрозуміло, що не усі громадяни можуть робити
свідомий вибір, багато з них ще залишилось під російським деревом, у його
затінку.
Проте Майдан вплинув на свідомість українців. Тепер
вони знають (принаймні більшість), що Росія нам не брат. Тепер вони розуміють,
яка влада нам потрібна (але треба її постійно контролювати). Тепер вони
усвідомлюють, що позбавившись російського впливу, Україна зможе стати на ноги.
Точно зможе. І вони їй у цьому допомагатимуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар