ТЕРНОПІЛЬ

Гладять озеро подихи вітру,

Сонце гріє затишні парки.

Як люблю я Тернопіль влітку!

Як люблю його дивні світанки...

Голуби на театрі величнім,

Жовте листя вкриває альтанки.

Мовби сп"янюють рядки поетичні

В ці осінні, холодні ранки.

 Як люблю я Тернопіль взимку,

Коли все замітає снігом.

Нашу вічнозелену ялинку

І дітей з їхнім щирим сміхом.

Відбиваються в озері хмари.

Промінь сонця, мов блиск кришталю.

Ходять парком закохані пари...

І весною Тернопіль люблю.

  Старі вулиці сяють огнисто.

І назавжди в душу западеш,

Моє рідне Тернове місто,

Мій коханий Терновий граде...