Усе залежить від тебе

Плаття чи штани? Розпущене волосся чи зачіска? Високі підбори чи кеди? Посидіти в інтернеті чи почитати книгу? Поспати вдома чи погуляти? Хороші хлопці чи погані? Змовчати чи відповісти? Зробити сьогодні чи відкласти на завтра?...

Безліч питань ми задаємо собі кожного дня. Безліч виборів ми робимо. І лише від нас залежить, наскільки правильними будуть прийняті рішення.

МИ будуємо свою долю, МИ прокладаємо свій шлях у житті. Тому хочу побажати : думайте головою!

Головне - внутрішня свобода. 

НЕ бійся! 

Висловлюй свою думку і роби так, як ти хочеш.    

Думки інших людей, безумовно, корисні, але ніколи не дозволяй комусь негативно повпливати на твої decisions. 

Слухай свого "я"... і свою маму, бабусю ( це єдині люди, які ніколи не порадять поганого ) .

Прислухайся до серця, але не забувай тверезо мислити. 

Серце може бути ворогом. І,повірте, цей ворог гірший від усіх інших.

Інтуїція...завжди на неї покладайся. 

Особливо доречною ця порада є для дівчат. Мій викладач сказав : "Усі дівчата знають, що таке інтуїція, хлопці  лише здогадуються."

Слухай, оцінюй, але роби по-своєму. Make your own choice!

Зазвичай ті поради, які тобі дають оточуючі, взяті з власного досвіду. А ми вже говорили, що ти будуєш СВОЄ життя. І досвід ти повинен свій мати. 

Важко? Багато помилок? Падаєш на коліна? 

У цьому і є сенс. Ти мусиш сам піднятися і досягнути бажаного.

Завжди йди до мети!

Завжди!

Навіть тоді, коли важко, навіть тоді, коли всі відвернулись, навіть тоді, коли надії вже немає...

Вір у себе!

Ти ніколи не зможеш самореалізуватись і довести щось комусь, якщо не повіриш у власні сили.

Лише ТИ - творець своєї долі.

УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!

Blackout Problems

Любиш рок-музику? Подобаються красиві хлопці з гарними голосами? Тоді виступ німецького гурту Blackout Problems саме для тебе! Я отримала море задоволення, послухавши їхні пісні)

Хлопці зуміли запалити публіку, продемонструвавши свої навики. І, чесно кажучи, грають вона набагато краще і професійніше, ніж наші молоді музиканти. А в гітариста такий голос...мммм)

Ще вони дуже милі і хороші. Ми з подругою поспілкувались з ними, хлопці запропонували сфотографуватись і попросили додати їх у Facebook :)

Вони шкодували, що не зможуть залишитися довше в Тернополі, бо місто їм дуже сподобалось. 

Насолоджуйтесь ;)

А ти вмієш чекати?

Годинник давно пробив першу, але спати досі не хочеться...Та й не "можеться". Якісь думки лізуть в голову, але важко сформулювати. Стараюсь перебити цей потік емоцій, п`ючи гарячий чай. Чесно кажучи, не дуже вдається...

Ненавиджу чекати. Чекати поїзда, дзвінка, літа, кінця пари, подругу, яка довго збирається, дня, коли можна виспатись... Інколи, очікуючи на щось або на когось, ми втрачаємо свій час. Найважче - чекати на взаємність. Найважче і, водночас, найдаремніше. "Чекати - найважча робота, що мукою справді стає", - писав В.Крищенко. 

"Чекаю", - Боже, як легко нам вимовити це слово, але як важко виконати дію! Душу зсередини розриває, коли знаєш, що чекаєш даремно, але ж чекаєш... А навіщо, ніколи не задумувались? Чекаєш, бо надієшся, чекаєш, бо віриш, чекаєш, бо любиш... Любиш?

Прийшло недавно запитання в ask.fm : "Чи погоджуєшся ти з висловом: Краще страждати від невзаємної любові, ніж від її відсутності?" Як може бути "краще страждати від невзаємної любові"? Як "страждати" взагалі може бути "краще"?! На мою думку, людина, котра придумала цю фразу, ніколи не страждала через невзаємне кохання і не розуміє, наскільки це важко.

Але й відмовитись кохати - не вихід. Так що ж робити, що обрати? Ми, зазвичай, обираємо очікування...очікування взаємності. Але ми ж не любимо чекати!?

Стільки тавтології вжито, але по-іншому неможливо. Пафосні гіперболізовані фрази тут зайві, лише повтор цих важливих слів додає внутрішнього напруження, допомагає нам емоційно повно відчути або намагатись відчути тягар очікування.

Кажуть : "Очікування радості, теж радість." Але ж М.Ешенбах пише: "Спокійно чекати ми можемо лише тоді, коли нам вже нічого чекати."

Люди - це такі істоти, які завжди ускладнюють собі життя. Особливо переймаються вони цією "любов`ю". І страждають через це.

Але ж усі ми знаємо, що коли любиш, то і віриш, і надієшся, а отже й чекаєш... І нікуди від цього не дінешся, бо любити - це не просто віддавати людині частинку душі і серця. Любити - це вміти чекати. А ти вмієш чекати?